Четвер, 22.08.2019, 03:36
школа73
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Категорії каталога
Аналіз навчально-виховного процесу [2]
Звіти, рейтинги
Нормативні документи про освіту [13]
Проекти наших учнів [7]
учнівські проекти - презентації
Методичні розробки для вчителя [6]
конспекти уроків, сценарії свят та інше
Розклади [2]
Міні-чат
500
Головна » Файли » Нормативні документи про освіту

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної середньої освіти
[ Викачати з сервера (61.1 Kb) ] 24.01.2009, 23:49
ЗАТВЕРДЖЕНО
  постановою Кабінету Міністрів України
  від 14 січня 2004 р. N 24

  ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
  базової і повної середньої освіти

  Загальна частина

  Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі -
Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і
випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її
досягненні.

  Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну
характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової
та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного
стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають
загальну середню освіту.

  Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:

  для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах
загальнолюдських та національних цінностей, науковості і
систематичності знань, їх значущості для соціального становлення
людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги
між націями і народами, світського характеру школи;

  для надання навчанню українознавчої спрямованості, що
безпосередньо забезпечується вивченням української мови,
української літератури, історії України, географії України,
українського мистецтва тощо;

  для індивідуалізації та диференціації навчання, його
профільності у старшій школі, запровадження особистісно
орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,
комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.

  Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим
навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати
інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати
її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між
ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і
перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.

  Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у
Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх
галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична
культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична
культура, технології, що є органічним продовженням змісту
відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової
освіти.

  Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в
системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких
затверджує МОН.

  Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що
разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки,
формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого
здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх
учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється через
варіативність методик організації навчання залежно від
пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.

  У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язку
з цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за
трьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені
Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програми
затверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються
дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами
(наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а також
здійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилися
щодо напряму спеціалізації.

  Базовий навчальний план

  Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві
складові: інваріантну та варіативну.

  Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними
закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до
загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована
на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

  Під час складання типових навчальних планів для учнів
спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв і колегіумів дозволяється
перерозподіляти між освітніми галузями до 15 відсотків навчального
часу, визначеного інваріантною частиною Базового навчального
плану.

  Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової
визначається Державним стандартом.

  Змістове наповнення варіативної складової формується
навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу
закладу, індивідуальних освітніх потреб учня.

  В основній школі навчальні години варіативної складової
використовуються головним чином для загальноосвітньої підготовки
учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультативного
навчання.

  У старшій школі, у тому числі в сільських однокомплектних
школах, де створюються різнопрофільні навчальні групи учнів, за
рахунок варіативної складової здійснюється профільне навчання.
Години цієї складової можуть використовуватися також для вивчення
предметів за вибором учнів, факультативних занять тощо.

  На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові
навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів.
У типових навчальних планах визначається перелік навчальних
предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей,
кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові
навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування,
інтеграції та розподілу навчального змісту за роками навчання в
межах годин, визначених Базовим навчальним планом. На основі
типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі
навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти
з урахуванням особливостей організації навчально-виховного
процесу.

   1. Освітня галузь "Мови і літератури"

  Мета - формування комунікативної і літературної компетенції,
що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу,
соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

  Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності
між початковою, основною і старшою школою, враховує мовну та
літературну підготовку учнів початкової школи.

  Освітня галузь "Мови і літератури" складається з мовного і
літературного компонентів, кожен з яких має свої складові.
Зокрема, до мовного компонента входять: українська мова, мови
національних меншин, іноземні мови, а до літературного -
українська, зарубіжна, рідна (якщо вона не є українською)
література (літературна освіта).

  Кожен з компонентів та їх складові містять кілька наскрізних
змістових ліній. Змістовими лініями мовного компонента є
мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

  Мовленнєва лінія забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь
та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання,
читання, говоріння, письма); мовна - засвоєння системних знань про
мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування
мовних умінь і навичок; соціокультурна - засвоєння культурних і
духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють
стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і
морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) -
формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування
стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім
спрямованих на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем.
Зазначені змістові лінії формують комунікативну мовленнєву, мовну,
соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) компетенцію особистості.

  Змістовими лініями літературного компонента є аксіологічна,
літературознавча, культурологічна.

  Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору у
єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямованість роботи
над текстом на формування ціннісних орієнтацій і розвиток творчих
здібностей особистості; літературознавча - засвоєння основних
теоретико- та історико-літературних знань і розгляд твору у
контексті літературного процесу; культурологічна - усвідомлення
літератури як складової частини духовної культури українського та
інших народів. Ці змістові лінії формують літературну компетенцію
учнів.

  Зміст мовного компонента. Українська мова, мови національних
меншин, іноземні мови формують в учнів стійку мотивацію до
вивчення мов, забезпечують усвідомлення функцій кожної з мов у
навчальному процесі і в суспільстві; виховують повагу до
української мови як державної та до інших мов; розширюють та
активізують словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів,
усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова
якого вивчається, особливості його життєвого досвіду, історії,
культури; сприяють формуванню толерантного ставлення до різних
народів, розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби
користуватися нею як засобом спілкування в різних сферах, розвитку
в учнів мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
формують гуманістичний світогляд, моральні та естетичні
переконання, національні та загальнолюдські цінності.

  Зміст літературного компонента. Українська література,
зарубіжна література, літератури національних меншин передбачають
формування потреби і відповідних навичок у читанні художньої
літератури; створення на основі засвоєних літературних знань
оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості;
формування національних і загальнолюдських цінностей; залучення
учнів до найкращих здобутків духовної культури.

  Основна школа

  Зміст мовного та літературного компонентів в основній школі
спрямований на досягнення належного рівня сформованості вміння
користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої
діяльності, читати та усвідомлювати прочитане; залучення до
художньої літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей
культури; формування гуманістичного світогляду особистості,
розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів
любові, поваги до традицій свого народу та толерантного ставлення
до культурних традицій інших народів.

  Завданнями освітньої галузі в основній школі є:

  формування стійкої мотивації до вивчення української,
іноземних мов, мов національних меншин, української, зарубіжної
літератур, виховання відчуття краси і виразності рідного слова,
поваги до української мови та інших мов;

  ознайомлення з мовною системою та формування на цій основі
базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних,
правописних умінь і навичок;

  вироблення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) і в різних
сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);

  формування комунікативної компетенції;

  ознайомлення з найвизначнішими досягненнями художньої
оригінальної та перекладної літератури;

  розвиток умінь сприймати літературний твір як явище
мистецтва;

  формування читацької та мовленнєвої культури, творчих
здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного
аналізу та оцінювання прочитаного;

  формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини,
її моральних та естетичних цінностей, особистісних рис громадянина
України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські
цінності, відчуває свою приналежність до європейської спільноти.

  Мовний компонент
  Українська мова. Мови національних меншин
  Мовленнєва лінія

------------------------------------------------------------------
  -----------------------------------------------------------------
    2. Освітня галузь "Суспільствознавство"

  Завданнями освітньої галузі є:

  підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до
самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу
через засвоєння комплексу знань, формування відповідних
компетенцій;

  формування в учнів національних та загальнолюдських
цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів,
правової свідомості, економічного мислення;

  формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання
суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних
особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних,
інтелектуально-інформаційних навичок;

  формування в учнів почуття власної гідності,
відповідальності, особистого ставлення до подій і явищ суспільного
життя, досвіду емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати
власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір,
встановлювати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства,
держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї
родини.

  Загальні змістові наскрізні лінії освітньої галузі - людина -
людина, людина - суспільство, людина - природа.

  Через зміст освітньої галузі розкривається сутність
соціальних явищ і процесів, що відбуваються в ході історичного
розвитку людства загалом і українського народу зокрема.

  Змістове наповнення галузі базується на українознавчих
засадах. Воно спрямоване на виховання в особистості рис патріота
України, активного компетентного громадянина, людини з
гуманістичними і демократичними цінностями.

  Структурні компоненти освітньої галузі - історія рідного
краю, історія України, всесвітня історія, право, мораль,
економіка, філософія, громадянська освіта.

  Основна школа

  Освітня галузь "Суспільствознавство" в основній школі є
логічним продовженням і поглибленням суспільствознавчого змісту
освітньої галузі "Людина і світ" Державного стандарту початкової
освіти.

  В основній школі формуються такі найважливіші знання, уміння
і навички:

  характеризувати явища і процеси суспільного життя,
встановлювати зв'язок між подіями і явищами;

  знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та
оцінювати її;

  формулювати, висловлювати та доводити власну думку, робити
вибір і пояснювати позицію, вести дискусію;

  розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати у навчанні,
розв'язувати будь-які проблеми;

  свідомо дотримуватися правомірної громадянської поведінки,
реалізовувати і захищати свої права, виконувати громадянські
обов'язки.

------------------------------------------------------------------
  3. Освітня галузь "Естетична культура"

  Основна мета освітньої галузі "Естетична культура" полягає в
тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації та оцінювання творів
мистецтва і практичної діяльності сформувати в учнів систему
естетичних цінностей як інтегральну основу світогляду, розвивати
мистецькі уміння та компетентність, здатність до художньо-творчої
самореалізації, виховувати потребу в духовному самовдосконаленні.

  Освітня галузь ґрунтується на взаємозв'язку художньої
культури суспільства (художньо-пізнавальна площина) і внутрішнього
духовного світу особистості (художньо-творча площина), що реалізує
ідею "людина в культурі - культура в людині"; на принципах
цілісності, неперервності та наступності, інтегральності та
варіативності змісту мистецької освіти.

  Концептуальною ідеєю розроблення змісту освітньої галузі є
цілісний художньо-естетичний розвиток особистості на основі
взаємодії різних видів мистецтва і координації знань, умінь та
уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів
поліхудожнього та полікультурного образу світу.

  Освітня галузь "Естетична культура" містить універсальні
складові, що визначають основні результати навчання і виховання
учнів, зокрема:

  аксіологічна (сприймання, інтерпретація, оцінювання
мистецьких явищ), ціннісна художня орієнтація учнів,
емоційно-естетичний досвід;

  праксеологічна (практична художня діяльність). Результат:
мистецькі вміння, навички;

  гностична (пізнання мистецтва, його особливостей як складової
культури), художні знання та уявлення учнів;

  креативна (творче самовираження у сфері мистецтва), досвід
художньо-творчої діяльності;

  комунікативна (спілкування з приводу мистецтва, діалог
культур), комунікативні вміння, культура художнього спілкування.

  Змістовими лініями освітньої галузі "Естетична культура" є:
музична, візуальна (образотворча), мистецько-синтетична
(хореографія, театр, екранні мистецтва), культурологічна.

  Основна школа

  Зміст освітньої галузі "Естетична культура" спрямований на
розширення і збагачення мистецьких уявлень, знань, умінь,
цінностей і компетентності, набутої у початковій школі.

  Завдання освітньої галузі в основній школі:

  виховання в учнів ціннісного ставлення до дійсності та творів
мистецтва, збагачення емоційно-почуттєвої сфери;

  збагачення досвіду практичної мистецької діяльності,
формування спеціальних художніх умінь, навичок спілкування з
питань мистецтва;

  набуття системи знань та уявлень про мистецтво, його значення
в житті людини і суспільства;

  розвиток художньо-творчого потенціалу особистості;

  виховання здатності до художньої самореалізації, потреби в
мистецькій самоосвіті.

  Музична змістова лінія

------------------------------------------------------------------
    4. Освітня галузь "Математика"

  Основною метою освітньої галузі є:

  опанування учнями системи математичних знань, навичок і
умінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій
діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми
галузями знань і забезпечення неперервної освіти;

  формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і
методи математики, її роль у пізнанні дійсності;

  інтелектуальний розвиток учнів (логічного мислення і
просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної
культури, пам'яті, уваги, інтуїції);

  економічне, екологічне, естетичне, громадянське виховання,
формування позитивних рис особистості.

  Освітня галузь структурована за такими змістовими лініями:
числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи
комбінаторики; початок теорії ймовірностей та елементи статистики;
геометричні фігури; геометричні величини.

  Освітня галузь "Математика" забезпечує успішне вивчення інших
дисциплін, насамперед природничо-наукового циклу. Це пояснюється
розширенням сфери застосування математики в науках, де вона є не
лише галуззю знань, а й потужним методом наукового пізнання.

  Зміст освітньої галузі формується за принципом наступності
між початковою, основною і старшою школою, враховуючи математичну
підготовку учнів початкової школи за змістовими лініями освітньої
галузі "Математика".

  Основна школа

  Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі в
основній школі є:

  продовження розвитку уявлень про число, формування
обчислювальних навичок та застосування їх до розв'язування задач;

  розширення математичного апарату, засвоєного в початковій
школі;

  формування навичок і умінь тотожного перетворення виразів,
розв'язування рівнянь і нерівностей, їх систем та застосування їх
до розв'язування задач; формування уявлення про функцію як
математичну модель;

  вивчення геометричних фігур на площині, розвиток просторових
уявлень і уяви;

  формування уявлень про геометричні величини та навичок і
умінь їх вимірювання і обчислення;

  навчання математичної мови;

  формування уявлень про математичні поняття і методи як
важливі засоби моделювання реальних процесів і явищ.

------------------------------------------------------------------
    5. Освітня галузь "Природознавство"

  Основною метою освітньої галузі є розвиток учнів за допомогою
засобів навчальних предметів, що складають природознавство як
наукову галузь, формування наукового світогляду і критичного
мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів
природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення умінь
застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в
природокористуванні.

  Відповідно до цієї мети в учнів формується система знань з
основ природничих наук, необхідна для адекватного світосприймання
та уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, вони
опановують науковий стиль мислення, усвідомлюють способи
діяльності і ціннісні орієнтації, які дають змогу зрозуміти
наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій,
безпечно жити у сучасному високотехнологічному суспільстві і
цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

  Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності
між початковою та основною, основною і старшою школою, між
загальною середньою і вищою освітою. Зокрема, він враховує
природознавчу підготовку учнів початкової школи за змістовими
лініями освітньої галузі "Людина і світ". Зміст освітньої галузі в
старшій школі ґрунтується на базовій загальноосвітній підготовці
учнів основної школи з основ природничих наук. Цим забезпечується
наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

  Загальними змістовими лініями освітньої галузі є:

  рівні і форми організації живої і неживої природи, які
структурно представлені в кожній компоненті освітньої галузі
специфічними для неї об'єктами і моделями;

  закони і закономірності природи;

  методи наукового пізнання, специфічні для кожної з
природничих наук;

  значення природничо-наукових знань у житті людини та їхня
роль у суспільному розвитку.

  Зміст освітньої галузі може реалізовуватися як окремими
навчальними предметами (астрономія, біологія, географія, фізіка,
хімія та інші галузі природознавства), що відображають основи
відповідних фундаментальних наук, так і завдяки інтегрованим
курсам.

  Зміст загальноприродничої компоненти забезпечує формування в
свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу.

  Зміст астрономічної компоненти зорієнтований на забезпечення
засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії,
методів астрономічних досліджень, усвідомлення ними будови
Всесвіту, уявлень про його утворення і розвиток, формування в них
наукового світогляду, використання астрономічних знань у практиці,
розкриття значення астрономії у цілісному світорозумінні на
мегарівні. Зміст біологічної компоненти зорієнтований на
забезпечення засвоєння учнями знань про закономірності
функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію,
взаємозв'язок із неживою природою, формування уявлень про
природничо-наукову картину живого світу, синтез ідей про живі
системи, оволодіння елементами наукового пізнання живої природи,
формування складових наукового мислення (класифікація,
екологічність, еволюційність і історизм, системність і
цілісність), усвідомлення біосферної етики, розуміння необхідності
раціонального використання та відновлення природних ресурсів,
вироблення навичок застосування знань з біології у повсякденному
житті.

  Зміст географічної компоненти забезпечує засвоєння знань про
компоненти природи, природні ресурси, удосконалення господарської
діяльності людини, формування в учнів комплексного, просторового,
соціально-орієнтованого уявлення про Землю на основі краєзнавчого,
регіонального та планетарного підходів, сучасної географічної
картини світу через закономірності розвитку географічної оболонки
Землі, усвідомлення цілісного образу своєї країни на основі
розгляду та аналізу трьох її основних компонентів - природи,
населення і господарства.

  Зміст фізичної компоненти створює передумови для забезпечення
усвідомлення учнями наукових фактів, ознайомлення з історією
розвитку фізичної науки, формування в учнів знання основних
фізичних понять і законів, що дають змогу пояснити природні явища
і процеси, розвиток експериментальних умінь і дослідницьких
навичок, умінь застосовувати набуті знання для розв'язування
фізичних задач і пояснення фізичних явищ і процесів, формування
наукового світогляду і стилю мислення учнів, уявлення про фізичну
картину світу, розкриття ролі знання з фізики в житті людини та
суспільному розвитку.

  Змістове наповнення хімічної компоненти забезпечує засвоєння
учнями знань про речовини та їх перетворення, найважливіші хімічні
закони, методи дослідження в хімії, роль хімії в суспільному
виробництві та житті людини, розвиток експериментальних умінь та
формування на цій основі наукового світогляду, вироблення навичок
безпечного поводження з речовинами у буденному житті.

  Основна школа

  Завданнями реалізації змісту освітньої галузі в основній
школі є:

  ознайомлення учнів з науковими фактами природознавства та
усвідомлення ними фундаментальних ідей природничих наук;

  оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом
природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті
основних законів і закономірностей, що дають змогу описати і
зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

  набуття учнями досвіду практичної та експериментальної
діяльності, застосування знань у пізнанні світу;

  формування в учнів ціннісних орієнтацій на збереження
природи, гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно
виважено взаємодіяти з довкіллям.

------------------------------------------------------------------
  6. Освітня галузь "Технологія"

  Основна мета освітньої галузі "Технологія" полягає у
формуванні технічно, технологічно освіченої особистості,
підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах
сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво
необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства
і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури
учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення,
виробленні в них навичок творчої діяльності, вихованні культури
праці, здійсненні допрофесійної та професійної підготовки за їх
бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

  Через зміст освітньої галузі "Технологія" забезпечується:

  формування технічного світогляду і відповідний рівень освіти,
закріплення на практиці знань про технологічну діяльність,
спираючись на закони та закономірності розвитку природи,
суспільства, виробництва і людини;

  ознайомлення учнів з місцем і роллю
інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному виробництві,
науці, повсякденному житті та їх підготовка до раціонального
використання комп'ютерних засобів при розв'язуванні задач,
пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією,
зберіганням, поданням, передаванням;

  ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності,
формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів
способів поводження з різноманітними засобами праці;

  створення умов для професійного самовизначення,
обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей,
уподобань і інтересів;

  формування в учнів культури праці, навичок раціонального
ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності
за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей,
потрібних людині як суб'єкту сучасного виробництва і культурного
розвитку суспільства;

  виховання активної життєвої позиції, професійної
адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти,
конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно
включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку
діяльність;

  створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого
підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.

  Вирішення загальноосвітніх завдань освітньої галузі зумовлює
необхідність формування в учнів певної сукупності знань, умінь і
навичок. Основою для їх формування повинно стати відповідне
змістове наповнення галузі.

  Структурування змістового наповнення галузі відбувається на
основі таких змістових ліній:

  людина в технічному середовищі;

  технологічна діяльність людини;

  соціально-професійне орієнтування людини на ринку праці;

  графічна культура людини;

  людина та інформаційна діяльність (елементи інформології,
основи інформаційних технологій, основи алгоритмізації і
програмування);

  проектна діяльність людини у сфері матеріальної культури.

  Усі змістові лінії є наскрізними для реалізації змісту галузі
в основній і старшій школі та основані на наступності між
початковою, основною, старшою та вищою освітою.

  Основою реалізації змістових ліній є проектно-технологічна та
інформаційна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності
людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту.
Проектно-технологічний підхід дасть можливість реалізувати
варіативність у змісті трудової підготовки учнів.

  Змістове наповнення предметів освітньої галузі має чітко
виражену прикладну спрямованість і реалізовується головним чином
на основі практичних форм і методів організації занять.


  Основна школа

  У процесі вивчення в основній школі змісту освітньої галузі
"Технологія" передбачається ознайомити учнів з
проектно-технологічною та інформаційною діяльністю, із світом
сучасних професій, спираючись на знання з основ наук на рівні
предметно-практичної діяльності; залучення учнів до
проектно-технологічної, інформаційної, художньо-трудової та
дослідницької діяльності; розвиток в учнів здатності реально

оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань.

Текст неповний


Категорія: Нормативні документи про освіту | Додав: szw73
Переглядів: 13033 | Завантажень: 1084 | Рейтинг: 3.8/4 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Погода

Гороскоп

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2019