Четвер, 22.08.2019, 03:37
школа73
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту
Категорії каталога
Вчителю [6]
методичні матеріали
Нормативні документи [4]
нормативні документи про освіту
Психологія [6]
Що треба знати, щоб користуватися популярністю, впливати на інших та таке інше...
Цікаво [5]
Небезпечно [5]
Наша творчість [2]
Актуально [4]
Міні-чат
500
Головна » Статті » Наша творчість

Про золото та гроші для дітей хороших
  Ми губимося серед цілого моря запитань: Як встановити межі вимогам нашої дитини? Як поводитися, коли син чи донька просять щось купити? З якого віку забезпечувати дитину грошима? Скільки їх давати? Як реагувати, коли діти крадуть гроші вдома, в школі ? І, нарешті - як виховати в дитини ощадливість? Кожна сім'я на ці запитання відповідає по-своєму. Є батьки, які вважають, що діти не повинні нічого знати про гроші, що вони їм не потрібні. "Підростуть - самі зрозуміють", "живуть на всьому готовому, а на свої гроші купують непотрібні речі." Діти тепер інші. Одні сидять за комп’ютерами, інші — перед телевізором, а треті... Уранці, вдень й увечері вони висипають на вулиці міста. Себе вони називають, як дорослі, «бізнесменами», а стараються в основному, щоб виручити кілька гривень. Зазвичай, гроші дають час від часу як нагороду, коли батько чи мати у гарному настрої. Часто дитячими "спонсорами" виступають бабуся з дідусем, які щедро наділяють певною сумою при кожній зустрічі або ж не в силі встояти перед натиском прохань онука, дають гроші щоразу, як миле чадо попросить. Іноді батьки прагнуть навчити вдома дитину "заробляти" гроші, вважаючи, що змалечку юний нащадок повинен знати ціну заробленій копійці. Вони платять дитині за виконання хатньої роботи - прибирання, миття посуду тощо. Буває, гроші пов'язуються із заохоченням дітей: склав гарно іграшки - на тобі на морозиво, поводив себе добре - купи цукерку. За кожну п'ятірку - 5 гривень тощо. Перебільшувати небезпеку інтересу дітей до грошей не варто, хоча задуматися все-таки є над чим.
Учні 5 б класу цього року працювали над проектом "Про золото та гроші для дітей хороших".Вони описували українську гривню, зібрали цілу коллекцію сучасних та старовинних грошей, описували їх, порівнювали. Провели анкетування серед учнів школи, а саме, чи залежить щастя людини від кількості грошей. Тішить і результат опитування 70 підлітків- діти хочуть мати власні кишенькові гроші, але їх кількість ніяк не впливає на відчуття щастя, ніхто х них не проміняє здоров'я чи мамину любов  на жодні гроші.Учні ще раз перечитали улюблені дитячі казки, добре роздивилися українські гривні та польські злоті, та зрозуміли, що насправді українська гривня є найкрасивіша в світі. Познайомилися з грошима країн-сусідів, зробили висновки, що гроші-це історія будь-якої країни.
Проблема грошей хвилює дитину (на відміну від дорослих) власне лише при безпосередньому контакті з грошима: під час відвідування магазинів, перераховування грошей вдома. Дитину може приваблювати і блиск новеньких монет, і особливе ставлення дорослих до грошей. Якщо в сім'ї часто ведуться розмови про фінанси, способи їх заробітку, про витрати на обнови, вмеблювання чи розваги, - юні члени родини теж не залишаються до них байдужими. Негативно може вплинути на ставлення дитини до грошей постійна, підкреслена економія заради збереження сімейного бюджету, яка демонструється дітям. Постійні переживання з цього приводу можуть утвердити в дітях уявлення про виняткову цінність грошей або ж речей, на них придбаних ("Не ходи по килиму, ми за нього таку суму відвалили!").
Ставлення дітей до грошей цілком відрізняється від поглядів дорослого: те, що є цінним для старших, нічого не вартує в очах підростаючого покоління. З точки зору дітей, батьки і самі щоразу купують непотрібні речі, а дітям відмовляють, коли ті просять придбати "таку необхідну" річ чи іграшку, яка сподобалась. Постійне дитяче "Купи!" виводить дорослих із рівноваги. Але для дитини привабливість смачних і красивих речей виступає на перший план, тоді як оцінка ними ваших купівельних можливостей у розрахунок не береться. Можна як завгодно довго пояснювати дітям, наскільки важко дістаються гроші, як нелегко їх "розтягнути" від зарплати до зарплати - корисний результат подібних пояснень дорівнює нулю, особливо якщо батьки необережно поводяться з грішми, розкладають їх на видноті. Спокуса, бажання переважують дієвість доказів, звернених до розуму.
Дитина може переконувати вас, що "вона все зрозуміла", але все це - данина вашим вимогам, вимушена поведінка, а не істинне розуміння. Дитина поки що не може керувати своїми бажаннями, безсила проти стількох спокус. Психологи використовують такий термін як "польова поведінка". Коли людина, потрапляючи в "поле тяжіння" якоїсь речі, не в силі встояти перед спокусою її мати. Найчастіше "польова поведінка" спостерігається в найменших дітей, але може бути й у підлітків, навіть дорослих - не досить стійких, психологічно не зрілих. Якщо потрібну суму не дають - підлітки можуть почати "тягнути" її з батьківського гаманця. У цьому випадку найпростіший вихід - ховати гроші так, щоб дитина не змогла їх знайти. Якщо ж ваше чадо продовжує пошуки і все ж таки знаходить гроші та бере їх, покарання повинно бути відповідне - зменшення інших витрат. Ви можете сказати своїм дітям (навіть не дошукуючись винуватця): "Я щойно виявила, що з мого гаманця зникло 10 гривень. Я б хотіла отримати їх назад. Якщо в мене вони не з'являться до завтра, то весь наступний тиждень нам доведеться їсти в основному горохову кашу, бо ці гроші були виділені на продукти." Тоді може статися так, що ви (чи хтось інший) "знайдете" гроші. Вранці вони таємничим чином опиняться у вашому гаманці або ж ваш син "знайде" їх у шухлядці, куди ви звичайно кладете свій гаманець. Поставтесь до цього спокійно, утримайтесь від в'їдливих зауважень чи пошуків винного. Адже цим ви підкреслюватимете негативну увагу до дитини; а, можливо, саме уваги їй і хочеться, тому вона готова отримувати її будь-яким способом. Якщо ж гроші не буде повернуто - виконайте обіцянку - зваріть велику каструлю горохової каші, щоб зекономити для себе втрачені 10 гривень. Дитина повинна бачити наслідки своєї поведінки, відчувати їх негативну дію "на власній шкірі", причому незалежно від реального стану сім'ї. Як виховати у дітей економічну відповідальність? Очевидно цього можна досягти тільки, даючи дітям гроші та можливість розпоряджатися ними на власний розсуд. Все це дуже добре, скажете ви, але якщо не контролювати витрат, то діти купуватимуть усілякі дурниці, а хіба це виховання відповідальності? Діти наслідують дорослих. Адже вони роблять лише те, що роблять дорослі, і те, чого навчаємо їх ми. Наші постійні розмови про гроші не можуть не торкнутися дитячої душі. Дитина починає розуміти, що кращий засіб від усіх неприємностей — гроші. А хіба маючи гроші в жмені можна про них ще щось дізнатися? Найкращий вчитель - це саме життя. Пам'ятаймо цю банальну істину. Батьки, які усвідомлюють її, намагаються спонукати своїх дітей самостійно заробляти гроші, прагнучи, щоб вони відчули необхідність власної праці, затрати зусиль для задоволення особистих потреб чи бажань. Зароблені власною працею гроші привчають підлітка до самостійності, почуття обв'язку, він більше підготовлений до життя, ніж його одноліток, який звик просити гроші у батьків.
Економічна відповідальність означає не поклоніння грошам, а психологічну зрілість особистості. Тому найбільш важливо навчити дітей правильно використовувати гроші. І ставитися до цієї проблеми потрібно серйозно, як і до більшості питань, пов'язаних з розвитком дитини.
Дитина якомога раніше повинна зрозуміти, що гроші - це праця, а необхідними рисами характеру є добросовісність, чесність, відповідальність, старанність, чуйність.
Категорія: Наша творчість | Додав: tanya (30.04.2010) | Автор: Тетяна
Переглядів: 1772 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Погода

Гороскоп

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2019